30.01.2020 - Який зв'язок реформування медицини в Україні з процесами управління якістю в медичних закладах?

Який зв'язок реформування медицини в Україні з

процесами управління якістю в медичних закладах?

Реформа вторинної ланки системи охорони здоров'я активно розпочинається 01 квітня 2020 року. У світлі реформування медицини завжди виникають потреби стати кращим, успішнішим, ефективнішим та дієвішим закладом охорони здоров'я, орієнтованим перш за все на потреби пацієнта та кращу медичну практику.

З 01 січня 2020 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ EN 15224:2019 "Системи управління якістю. EN ISO 9001:2015 у сфері охорони здоров’я (EN 15224:2016, IDТ)".

У вітчизняній практиці є актуальним на сьогодні питання сертифікації системи управління якістю (системи менеджменту якості) перш за все для тих менеджерів (директорів) медичних закладів, які заявляють їх на вищу акредитаційну категорію. Тобто такі заклади одержують вищу акредитаційну категорію за обов’язкової умови наявності сертифіката про відповідність системи управління якістю, впровадженої у даному закладі, вимогам національного стандарту ДСТУ ISO 9001:2015 "Системи управління якістю. Вимоги". Але завжди потрібно пам'ятати, що вимоги  міжнародного стандарту ISO 9001 – це мінімальні вимоги. Тому і стає актуальним для сучасного медичного закладу застосування стандарту EN 15224.

Якщо розглянути відмінності між цими двома стандартами, то потрібно перш за все зрозуміти, що з точки зору клієнтоорієнтованості закладу є важливим. Для надання якісної медичної допомоги та медичного обслуговування має важливе значення безпечне середовище з контрольованими ризиками, що не наносять шкоди, уражень і побічних ефектів. Це забезпечується суворим дотриманням ліцензійних умов здійснення медичної практики та критеріїв державної акредитації закладів охорони здоров"я, що базуються на даних доказової медицини.

Тому під час планування в системі управління якістю медичний заклад не лише розглядає зовнішні та внутрішні чинники та вимоги зацікавлених сторін, а також визначає ризики та можливості, які потрібно врахувати. І тут, звісно, заклад для себе вирішує, а які ж ризики є найважливішими для врахування.

В прогресивному медичному закладі ризик розуміють перш за все як клінічний ризик, якщо він може привести до негативних наслідків як мінімум одного з 11 показників якості під час медичного обслуговування (згідно положень гармонізованого з європейським національного  стандарту ДСТУ EN 15224:2019).

Це наступні 11 показників:

1)     адекватна і правильна медична допомога, належний догляд,

2)     можливість одержання медичної допомоги, її доцільність,

3)     результативність,

4)     ефективність,

5)     рівність (безпристрастність),

6)     докази надання медичної допомоги, яка базується на використанні знань (доказова медицина),

7)     медична допомога, орієнтована на пацієнтів (включаючи фізичний, психічний та соціальний стан),

8)      залучення пацієнтів (участь пацієнтів),

9)     безпека пацієнтів,

10)  своєчасність надання допомоги,

11)  доступність допомоги.

Тому будувати процеси в клініці/закладі слід таким чином, щоб кожен процес був орієнтованим на ці 11 показників.

Наприклад, процес управління ризиками інтегрований в процес прийняття рішень у закладі щодо створення умов праці, сприятливих для безперервного навчання та професійного вдосконалення. Інформація, одержана на міжнародному, державному та місцевому рівнях, використовується для впровадження найкращої практики та зниження ризиків (чи їх негативних потенційних наслідків).

У закладі повинен також застосовуватись процес оцінки ризику виникнення надзвичайних подій з метою підтримки процесу постійного поліпшення якості медичної допомоги. Повинні бути затверджені і періодично переглядатися плани та процедури для забезпечення ефективного реагування на такі події.

За вимогами обидвох стандартів ризик в закладі розглядають як вплив невизначеності на досягнення цілей. Наприклад, заклад визначає, що основними ризиками з точки зору їх впливу на пацієнта, є:

-          ускладнення стану пацієнта (наприклад, внаслідок анестезії);

-          ризики щодо простежуваності.

З метою запобігання цим та іншим ризикам заклад їх ідентифікує, оцінює та керує ними згідно належних процедур (наприклад, визначення та дотримання ступенів захисту, контролю належного маркування, подвійного рівня контрольних заходів стосовно пацієнтів та біоматеріалів, у разі виникнення потреби - наявність необхідних угод щодо транспортування пацієнтів, надання високоспеціалізованої та невідкладної допомоги тощо).

Порядок дій щодо визначення, планування та оцінювання ризиків закладу необхідно застосовувати, базуючись на кращому світовому досвіді та практиці. В цьому якраз і допомагає стандарт ДСТУ EN 15224:2019 та система управління якістю, яка має бути не просто задокументована та декларована закладом, а й дієва і постійно поліпшуватись.

Важливим також є те, що всі клінічні процеси слідують певній схемі для додавання цінності для пацієнта з проблемами здоров'я. В цьому і є філософія EN 15224. Крім якості процесів та послуг у стандарті також йдеться про якість закладу.

Допомогти розібратись з положеннями ДСТУ EN 15224:2019 медичному закладу допоможуть аудитори та фахівці відділу систем управління ДП "Івано-,Франківськстандартметрологія". Для консультацій з вищезазначених питань просимо звертатись у відділ систем управління ДП "Івано-Франківськстандартметрологія" за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Курбаса, 6, тел/факс (0342) 752581, (050) 3730964, ел.пошта: tqm@ifdcsms.com.ua, контактна особа: аудитор, начальник відділу Петришин Наталія.




Повернутися до списку »»